Удосконалення підготовки фахівців юридичного профілю та політологів у контексті розвитку політико-правової освіти в Україні
30.05.2013
Професорсько-викладацький колектив Інституту політології та права (далі – інститут), наполегливо працює над забезпеченням такого рівня професійної підготовки фахівців юридичного профілю та політологів, який би не тільки відповідав жорстким вимогам сучасного ринку праці, але і став би у своєму роді «брендом» на фоні інших профільних вузів. Уже зараз конкурентоспроможність наших випускників не визиває ніяких сумнівів.
Згідно рейтингу «Компас», який вже шостий рік підряд проводять експерти, роботодавці та випускники, за спеціальностями «Бізнес-економіка», «Архітектура-будівництво», «Право», «ІТ» і інженерно-технічні спеціальності (інші не оцінювались), Інститут політології та права серед топ-10 кращих ВУЗів, де відзначена найсильніша підготовка за юридичними спеціальностями серед 239 ВУЗів нашої країни, ввійшовши в топ-10 та піднявшись з 10 позиції у 2012 р. на 9 позицію у 2013 р. (Газета «Сегодня» 14 травня 2013 р.).
Організація навчального процесу регламентована галузевими стандартами вищої освіти, які розроблені МОН України та професорсько-викладацьким складом інституту. Навчальні плани зі спеціальностей «Політологія», «Правознавство» та «Державне управління у сфері освіти» підготовлено з урахуванням вимог кредитно-модульної системи. Розроблено належне методичне та матеріально-технічне забезпечення навчального процесу.
Головним завданням інституту є підготовка високопрофесійних фахівців у галузі правознавства, політології та державного управління у сфері освіти. В жовтні 2012 р. Інститутові політології та права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова виповнилося 20 років. Він є помітною структурою в українському освітньому просторі у сфері підготовки політологічних та правознавчих кадрів у першу чергу для освітньої галузі.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» інститут здійснює підготовку для різних типів навчально-виховних і вищих навчальних закладів наступних фахівців:
а) освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальностями «Правознавство», «Політологія»;
б) освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальностями «Правознавство», «Політологія»;
в) освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальностями «Правознавство», «Політологія», «Державне управління у сфері освіти».
У складі інституту функціонують 8 кафедр, які очолюють відомі фахівці. Фахову підготовку в інституті забезпечують кафедри:
- теорії та історії держави і права (завідувач – доктор історичних наук, професор Б. І. Андрусишин);
- політичних наук (завідувач – доктор політичних наук, професор О. В. Бабкіна);
- цивільного та трудового права (завідувач – кандидат юридичних наук, доцент С. І. Шимон);
- кримінального права та процесу (завідувач – доктор юридичних наук, професор В. П. Мікулін);
- методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін (завідувач – доктор педагогічних наук, професор А. А. Булда);
- політології та державного управління (завідувач – доктор політичних наук, професор К. О. Ващенко);
- правознавства (завідувач – кандидат філософських наук, доцент І. О. Салтовський);
- освітньої політики (завідувач – доктор філософських наук, професор Є. М. Суліма).
Відповідно до концепції розвитку інституту зміцнюється та поповнюється матеріально-технічна база для організації навчально-виховного процесу та професійної підготовки майбутніх фахівців. У період 2003-2010 рр. відкрито Центр правової освіти і науки (спільно з Інститутом держави і права імені В. М. Корецького (керівник – академік НАН України, проф. Шемшученко Ю. С.); Центр політичного аналізу і прогнозування (керівник – проф. Телешун С. О.); Криміналістична лабораторія (к.ю.н. Пєсцов Р. Г.); Центр правової допомоги (к.ю.н , доцент Дубчак Л. С.); лабораторію і кабінет сучасних інформаційних технологій (проф. Булда А. А.). Відкрито – залу судових засідань. Методичне наповнення лабораторій, використання сучасних інноваційних технологій забезпечує формування практичних умінь та навичок у студентів, наближає їх до реалій майбутньої професії. Діє Бібліотека та читальний зал суспільно-політичної літератури. В інституті працює осередок Союзу юристів України (голова – проф. Андрусишин Б. І.).
Навчальний процес забезпечують 91 викладач вищої кваліфікації, серед яких кандидати та доктори наук становлять 68,1 %, з них 60 штатні викладачі (8 докторів наук, професорів; 27 кандидатів наук, доцентів). Віковий ценз штатних викладачів Інституту– 42 роки.
Нині інститут співпрацює з багатьма знаними вченими-правознавцями – академіком НАН України Ю. С. Шемшученком, членом-кориспондентом НАН України О. Л. Копиленком, академіком УАПН В. П. Горбатенком, професорами В. І. Акуленком, А. Р. Мацюком, В. П. Мікуліним, Н. М. Пархоменко, О. М. Костенком, В. Г. Пилипчуком (чл.-кор. АпрН України), С. Г. Стеценком, В. Л. Федоренком, вченими політологами професорами – В. М. Бебиком, С. О. Телешуном, Римаренком С. Ю., Зеленько Г. Г., Хільком М. І. та іншими науковцями.
Для забезпечення високого професійного рівня і з метою урізноманітнення навчально-виховного процесу нині кафедри Інституту залучають до співпраці науковців НАН України, практичних працівників міністерств і відомств, викладачів з інших ВНЗ України. Так, зокрема, до викладання правознавчих та політологічних дисциплін залучаються вчені Інституту держави і права імені В.М. Корецького, викладачі Національної академії внутрішніх справ, Академії СБУ, Національної академії прокуратури, працівники Міністерства освіти і науки України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса, Української академії державного управління при Президентові України, Інституту стратегічних досліджень при Президентові України тощо.
Викладачі Інституту ведуть плідну наукову роботу, орієнтовану на оптимізацію професійної спрямованості викладання фахових дисциплін. В Інституті функціонують наукові школи провідних професорів з правознавства, політології та державного управління, які очолюють проф. Шемшученко Ю. С., проф. Бабкін В. Д., проф. Андрусишин Б. І., проф. Бабкіна О. В., проф. Горбатенко В. П., проф. Варзар І. М.
Пріоритетними напрямками наукових досліджень докторантів, аспірантів, магістрів та викладачів кафедр правового циклу є розробки з актуальних проблем теорії, ролі держави та права в сучасному глобалізованому світі (проф. Пилипчук В.Г.), проблем методології теорії держави і права (проф. Бабкін В.Д.), державно-правових та суспільно-політичних перетворень в Україні (проф. Шемшученко Ю.С., проф. Оніщенко Н.М.), ювенальної юстиції (проф. Бабкін В.Д., Опольська Н.В.), освітнього та канонічного права (проф. Андрусишин Б.І.), співвідношення держави та політичної системи (доц. Білозьоров Є.В.), правового захисту культурних цінностей (проф. Акуленко В.І.), методики викладання у ВНЗ (проф. Андрусишин Б.І., проф. Гуз А.М.), проблем цивільно-правового регулювання обігу майнових прав (доц. Шимон С.І.), сучасних проблем кримінального права та кримінального процесу у сфері забезпечення державної безпеки України (проф. Мікулін В.П.), теоретико-методологічних засад джерел права (проф. Пархоменко Н.М.), проблем удосконалення діяльності навчальних закладів щодо запобігання злочинності неповнолітніх (доц. Дубчак Л.С.), теоретичних та практичних проблем атестації науково-педагогічних працівників (доц. Купіна Л.Ф.), філософії права (доц. Бучма О.В.) та ін.
Основними напрямами наукових досліджень в галузі політичної науки Інституту є розробка проблем модернізації, трансформації та демократизації України, постсоціалістичних країн (проф. В.П. Горбатенко), теоретико-методологічних засад політологічних досліджень (проф. Бабкіна О.В.), публічної політики (проф. Телешун С.О.), становлення демократичної політичної та громадянської культури в Україні (проф. Остапенко М.А., доц. Горбатенко І.А.), політичної праксеології (проф. В.М. Бебик), політичного аналізу та консультування (проф. К.О. Ващенко), етнополітичних і етнодержавознавчих процесів (проф. І.М. Варзар), трансформації політичної системи та політичних інститутів, інноваційного розвитку України (проф. М.А.Дмитренко) та ін.
Спеціальність «Правознавство» передбачає теоретичну і практичну підготовку до професійної діяльності в навчальних і наукових закладах, в органах державної влади і управління, юстиції, суду, прокуратури, адвокатури, фінансово-кредитних та правоохоронних установах і здійснюється кафедрами теорії та історії держави і права, кафедрою цивільного та трудового права, кафедрою кримінального права та процесу і кафедрою правознавства. В інституті функціонує аспірантура зі спеціальностей: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень; 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право; 12.00.03 – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право.
Сфера діяльності фахівця з правознавства включає органи державної виконавчої влади, прокуратури, судової влади, правоохоронні органи, установи Міністерство освіти і науки України, адвокатуру, державну податкову адміністрацію, митні установи, державні фонди, приватні юридичні організації, фінансово-кредитні установи, загальноосвітні навчально-виховні заклади, вищі навчальні та наукові заклади тощо.
Спеціальність «Політологія» передбачає підготовку фахівців для теоретичного і практичного забезпечення функціонування політичної влади держави та її інститутів, підготовку політичних лідерів і державних діячів, викладачів та вчителів політології. Означені завдання здійснюють кафедра політичних наук, політології та державного управління і кафедра методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін.
Підготовка політологів ведеться за рядом спеціалізацій: «політична освіта», «політичний менеджмент», «політолог, викладач політології», «політичний аналіз, прогнозування та державне управління».
Випускники-політологи можуть займати широкий спектр посад: викладач соціально-політичних дисциплін; політолог, політичний конфліктолог; фахівець по зв’язках з громадськістю та пресою; консультант у партіях та інших суспільних об’єднаннях, політичний оглядач; співробітник управління внутрішньої політики органів місцевого самоврядування; політолог-аналітик, науковий співробітник; експерт із суспільно-політичних питань; спеціаліст державної служби; голова виборчого штабу тощо.
На базі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст в Інституті започатковано магістерську програму в галузі знань «Державне управління» за спеціальністю «Державне управління у сфері освіти», яка передбачає працевлаштування в управліннях (відділах) освіти районних і обласних державних адміністрацій, управліннях у справах сім’ї та молоді, а також підготовку директорів шкіл, заступників директорів з відповідних напрямків, і загалом сприятиме росту кар’єри в освітній галузі тощо. У 2012 р. зроблено перший набір студентів-магістрів за державним замовленням у кількості 10 осіб денної форми навчання.
Особливе місце у підготовці правознавців, політологів посідає науково-дослідна робота аспірантів. При Інституті функціонує аспірантура зі спеціальностей: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень; 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право; 12.00.03 – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право; 23.00.01 – історія та теорія політичної науки; 23.00.03 – політична культура та ідеологія; 23.00.02 – політичні інститути та процеси.
В Інституті діє Вчена рада по захисту докторських та кандидатських дисертацій з політичних наук: 23.00.01 – історія та теорія політичної науки; 23.00.03 – політична культура та ідеологія. На переєстрації знаходиться Вчена рада зі спеціальності 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія правових та політичних вчень.
Видаються фахові наукові часописи «Економіка та право», «Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін», «Юридичний журнал».
За 2012-2013 н. р. викладачами Інституту було опубліковано понад 50 наукових праць, загальним обсягом 220 друкованих аркушів; серед них 9 монографій, 4 підручники, 28 навчально-методичних посібників та методичних рекомендацій, підготовлено 15 назв електронних видань з різних галузей наукових знань (політичні, правові, економічні, педагогічні), захищено 4 кандидатські дисертації.
На даний час в Інституті навчається 670 студентів з них 391 – на денній, 277 – на заочній та 2 на екстернатній формі навчання. На денній формі навчання на контрактній формі навчання перебуває 52,7% (206) студентів, на державному бюджеті – 47,3 % (185), на заочній формі навчання відповідно – 89,9 % (249) на контрактній основі та 10,1 % (28) на державному бюджеті. (На спеціальності «Правознавство» на контрактній формі навчання перебуває 76,5% (322) студентів, на державному бюджеті – 23,5 % (99), відповідно на спеціальності «Політологія» на контрактній формі навчання перебуває 48,1% (115) студентів, на державному бюджеті – 51,9 % (124).
За напрямами «Політологія», «Правознавство», «Державне управління у сфері освіти» фахова підготовка студентів в Інституті політології та права за всіма рівнями ОКР «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» ведеться на основі підготовлених провідними фахівцями кафедр науково-методичних комплексів, монографічних праць, підручників, навчальних посібників тощо.
Інститут політології та права НПУ імені М. П. Драгоманова спільно з Інститутом держави і права імені В. М. Корецького НАН України започаткував цикл щорічних наукових конференцій «Юридичні читання». Це унікальні науково-методологічні, організаційні і виховні заходи не лише в пострадянському, а і Європейському суспільно-правовому просторі, в яких беруть участь провідні юристи - вчені і практики, політики і політологи, кращі представники професорсько-викладацького складу з вищих навчальних закладів України та близького і далекого зарубіжжя, а також кращі студенти Інституту політології та права.
Протягом останніх двох років Інститут політології та права, кафедра соціальної філософії та філософії освіти (завідувач В.П. Андрущенко) разом з Національною академією правових наук України провели круглий стіл «Філософські та суспільно-правові проблеми становлення і розвитку інформаційного суспільства» (20.03.2013 р.)
10-11 жовтня 2012 р. відбулися «Восьмі юридичні читання. Правові проблеми взаємодії влади і громадянського суспільства», а 24-25 травня 2013 р. – «Дев’яті юридичні читання. Політико-правова реформа в Україні: історія, сучасність, перспектива». «Юридичні читання» сприяють обстоюванню правових цінностей і окультуренню права; визначенню і обґрунтуванню соціокультурних передумов реформ (можливих і започаткованих) у сфері права; систематизації знання і досвіду здобутих у різних галузях юридичної науки і практики (кримінальне, цивільне, сімейне, адміністративне, освітнє, фінансове, господарське, аграрне, екологічне, міжнародне право тощо); з`ясуванню можливостей, засобів і шляхів вдосконалення загальної культури юриста та основних її складових (професійної, особистої, інформаційної, державної, політичної, моральної та ін.); випрацюванню пропозицій щодо усунення суперечностей між правом, політикою і культурою, подоланню правового нігілізму як правового безкультур`я, підвищенню рівня правової освіти і виховання громадян та посадових осіб тощо.
З ініціативи Міністерства освіти і науки України, Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Української правничої фундації 25-26 квітня 2013 р. у м. Харків проведено конференцію «Удосконалення юридичної освіти в Україні: засадничі підходи». Метою конференції ставилось опрацювання засадничих підходів стосовно вдосконалення вищої юридичної освіти в Україні відповідно до європейських стандартів.
На конференції були обговорені питання: основні виклики у сфері юридичної освіти, зокрема, шляхом презентації результатів дослідження стану юридичної освіти та науки в Україні, здійсненого у 2009-2010 рр., формування Галузевого стандарту юридичної освіти; оцінювання якості юридичної освіти; гарантування якості випускників правничих шкіл відповідно до Галузевого стандарту юридичної освіти.
Специфікою підготовки правознавців та політологів в Інституті є педагогічно-правознавча складова в змісті навчальної програми студентів, поряд зі стандартним набором нормативних юридичних дисциплін.
Педагогічна підготовка базується на кількох позиціях.
По-перше, вона забезпечується циклом навчальних курсів з методики викладання юридичних та соціально-гуманітарних дисциплін. До нього входять такі навчальні курси: на бакалаврському рівні підготовки – психологія, педагогіка, історія педагогіки, педагогічна творчість, методика викладання основ правознавства; методика виховної роботи; основи науково-правових досліджень; на рівні спеціаліста та магістра – психологія вищої школи, філософія освіти, освітнє право, освітня політика, вища освіта і Болонський процес, атестація науково-педагогічних працівників, методика викладання правознавства в вищих навчальних закладах. Останній з наведених навчальних курсів є своєрідним фундаментом, на якому базується подальше професійне становлення вчителя, викладача правничих дисциплін. Слід відзначити, що актуальними є проблеми в освітній галузі. У галузі освіти виникають різноманітні відносини, а саме: щодо управління освітніми закладами, які врегульовуються нормами адміністративного права, податкові відносини – нормами фінансового права, майнові відносини – нормами цивільного права, трудові відносини, які виникають між професорсько-викладацьким складом та іншими працівниками, з одного боку, і освітнім закладом – з іншого, – нормами трудового права, питання працюючих пенсіонерів – правом соціального забезпечення тощо. Але найголовнішими є ті відносини, які виникають у процесі освіти між викладачами і студентами, що регулюються певними соціальними нормами і принципами. Отже, вивчення освітнього права потребує як знань про юриспруденцію, так і знань про сферу філософії, політики, філософії політики, філософії освіти, соціальної філософії, соціології освіти, економіки освіти, педагогіки, психології, державного управління.
По-друге, студенти проходять педагогічну практику в школах і ліцеях (бакалавр, спеціаліст) або на профільних кафедрах Інституту та інших ВНЗ (магістр), під час якої практикують викладання основ правознавства в школі, юридичних дисциплін в університеті, а також беруть участь у розробці методичних матеріалів з відповідних навчальних курсів.
По-третє, студенти проходять педагогічну літню практику в якості вожатих у дитячих таборах відпочинку, зокрема і в МДЦ «Артек», що дає можливість пізнавати реальні проблеми виховання і навчання дітей, осмислювати важливість їхнього вирішення на рівні суспільства, що суттєво впливає на правосвідомість майбутнього юриста, політолога.
Також студенти спеціальності «Правознавство» протягом останніх двох років проходять фахову практику в Адміністрації Президента України.
Показником рівня фахової підготовки є численні перемоги студентів інституту на виконавських конкурсах та олімпіадах. 17-19 квітня 2013 р. в Дніпропетровському Національному університеті імені Олеся Гончара Голішевська відбувся 2 тур студентської олімпіади із спеціальності «Політологія» , де наша студентка Голішевська Анастасія Валеріївна виборола ІІІ місце.
В контексті розвитку системи політико-правової освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів, особлива увага дирекції Інституту спрямована на роботу методичних семінарів на кафедрах Інституту, як важливої методичної ланки удосконалення навчально-виховного процесу, врахування сучасних тенденцій, пов’язаних із запровадженням новацій Болонського процесу. Обмін досвідом, обговорення методичних питань дозволяє знайти ефективні шляхи організації навчальної діяльності, наукової роботи, профорієнтаційної спрямованості. До основних напрямків навчально-методичної роботи можна віднести:
- оптимізацію змісту, форм, методів підготовки майбутніх спеціалістів у відповідності до соціально-економічних потреб суспільства;
- розробку нових технологій навчання та виховання в системі вузівської підготовки фахівця;
- активізацію пізнавальної діяльності студентів за рахунок застосування інноваційних методик викладання, поєднання колективних та індивідуальних форм навчання;
- вдосконалення форм і методів проведення занять (лекцій, практичних, лабораторних, завдань педагогічної практики);
- розробки навчально-методичних матеріалів для підготовки студентів до професійної педагогічної діяльності.
Керівництво методичною роботою та координацію науково-методичних досліджень на кафедрах здійснює навчально-методична комісія Інституту на чолі з доктором педагогічних наук, професором А.А. Булдою.
Укладені договори про співробітництво між Київським університетом права Національної академії наук України, Міністерством праці та соціальної політики України, Інститутом законодавства Верховної Ради України, Центральною виборчою комісією, Головним управлінням у справах сім’ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Асоціацією політичних наук України, пролонговано договори з Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. КурасаНАН України.
Оскільки в нашому навчальному закладі здійснюється підготовка вчителів для навчально-виховних закладів освіти, на особливу увагу заслуговують практично-орієнтовані форми роботи при викладанні правознавства та соціально-гуманітарних дисциплін зі студентами у вигляді різноманітних форм активної групової підготовки у професійному та комунікативному аспектах. Внаслідок чого відбувається перехід від пояснювально-ілюстративних до інтерактивних методів навчання, які пробуджують інтерес до знань, до навчання, підвищують ефективність навчання не за рахунок збільшення обсягу інформації, а шляхом її поглиблення та швидкості засвоєння. Це такі, по-новому прочитані та адаптовані до сучасних реалій методи, як: кейс-метод; аналіз помилок, колізій, казусів; аудіовізуальний метод навчання; брейнстормінг («мозковий штурм»); діалог Сократа (Сократів діалог); «дерево рішень»; дискусія із запрошенням фахівців; ділова (рольова) гра (студенти перебувають у ролі юриста, експерта, співробітника підприємства, позивача, відповідача, порушника); «займи позицію»; коментування, оцінка (або самооцінка) дій учасників; майстер-класи; метод аналізу і діагностики ситуації; метод інтерв’ю (інтерв’ювання); метод проектів; моделювання; навчальний «полігон»; РRЕS-формула (від англ. Position–Reason–Explanation or Example–Summary); проблемний (проблемно-пошуковий) метод; публічний виступ; робота в малих групах; тренінги індивідуальні та групові (як окремих, так і комплексних навичок) тощо.
Отже, враховуючи специфіку університету, особливий акцент в практичній підготовці правознавців та політологів в Інституті політології та права зроблено на формуванні науково-педагогічних та комунікативних здібностей. Вказані дисципліни психолого-педагогічного циклу та практичне навчання студентів спрямовані на формування компетенцій: здійснювати навчальний процес в освітньому закладі з орієнтацією на завдання навчання, виховання, розвитку особистості (студента, слухача, учня) з метою формування індивідуальної правосвідомості і правової поведінки, яка ґрунтується на зв’язках правових цінностей та моральних переконань; організовувати і проводити навчальні заняття в класах, групах слухачів, студентів, проводити індивідуально-консультативну роботу, запроваджувати активні та інтерактивні методики навчання; мотивувати розвиток позаурочної (самостійної) діяльності (студентів, слухачів, учнів) з урахуванням психолого-педагогічних вимог, що ставляться до освіти; розробляти навчальні програми та інші навчально-методичні матеріали для забезпечення навчального процесу з юридичних дисциплін; виконувати методичну роботу у складі методичних груп (рад, об’єднань тощо); брати участь у розробці навчально-методичних посібників, підручників інших навчальних видань з правових дисциплін; модифікувати існуючі та впроваджувати новітні технології подачі юридичного знання; формулювати та вирішувати завдання, що виникають у процесі науково-педагогічної діяльності, які вимагають професійних знань юриста; застосовувати юридичні знання для врегулювання правовідносин у сфері освіти.
Під час навчання студенти вивчають національну законотворчу практику, досвід зарубіжних країн, вимоги до законотворчої діяльності, її стадії, види, способи, методи, беруть участь у різних науково-практичних заходах. Отримані студентами в процесі такої підготовки загальні знання і вміння сприяють вирішенню аналогічних, практичних завдань у сфері їхньої професійної діяльності та написанню магістерських робіт.
Випускники Інституту працюють в Секретаріаті Президента України, Міністерстві освіти і науки України, Міністерстві юстиції, Київській міській державній адміністрації, Київські обласні державні адміністрації та інших державних органах влади та управління, судах, наукових закладах НАН України, вищих навчальних закладах, політичних партіях та рухах, ЗМІ тощо.
Таким чином Інститут, здійснюючи підготовку студентів за напрямом «Право», «Політологія», «Державне управління у галузі освіти» як пріоритетним визначає фахове спрямування випускників у галузь освіти, освітню та наукову діяльність. Це дозволило поєднати в навчальному процесі професійні юридичні та політичні наукові досягнення професорсько-викладацького складу Інституту та потужну базу методичних і науково-педагогічних здобутків НПУ імені М.П. Драгоманова, що відзначений кращими педагогічними традиціями, виплеканими багатьма поколіннями вчених, педагогів, відомих в країнах СНД і за його межами. Все зазначене має велике значення у зв’язку з тим, що в умовах сучасного суспільства вища політико - правова освіта вимагає спеціалізації. Практика потребує фахівця вузької, але поглибленої спеціалізації, адже обсяг політико-правових знань на сьогодні настільки великий, а їхня диференціація настільки широка, що вся система знань стає недоступною для осягнення конкретним фахівцем. Тому, вища політико-правова освіта має бути систематизована і структурована не лише за рівнями знань, але й предметно. Це можливо зробити вже на рівні спеціаліста та магістра, щоб забезпечити єдиний стандарт базової вищої політико-правової освіти.
Існує два шляхи вирішення питання спеціалізації. Перший – запровадження сертифікованих магістерських програм, як це зроблено, наприклад в Російській Федерації, де перелік магістерських програм затверджено на державному рівні. Другий, на нашу думку, прогресивніший – за прикладом європейських держав, надати прерогативи у виборі магістерських програм та визначенні їх змісту самим університетам, що обумовлюється специфікою вищого навчального закладу, кваліфікацією та науковими інтересами викладацького складу, відповідає фаховому спрямуванню наукової школи, сформованої у відповідному університеті як науковому осередку.
Це дозволить кожному ВНЗ, з одного боку, забезпечити своїм випускникам можливість здобути класичну політико-правову освіту, а з іншого – підготувати своїх, унікальних, випускників, сформувати власну модель фахівця у відповідній галузі, який за рівнем знань, культури, готовності слугувати людині та праву буде відповідати вимогам сучасного суспільства, а за специфікою фахових компетенцій буде відрізнятися, в кращому розумінні, від інших випускників відповідних спеціальності і матиме можливість знайти своє особливе місце в практичній сфері.
Отже, в Інституті на сьогодні наявні достатні науково-педагогічні та науково-методичні резерви для забезпечення повноцінної фахової підготовки студентів напрямів «право» та «політологія» з додатковою спеціалізацією на рівні спеціаліста та магістра «вчитель правознавства», «викладач права», «викладач соціально-гуманітарних дисциплін» та «викладач політології», що неможливо було б гарантувати в умовах інших навчальних закладів.
Директор
Інституту політології та права проф.Б.І.Андрусишин